Січкар Юлія

Збір відкритий

Січкар Юлія 15.05.2005 р.н. м. Львів.

Діагноз: ДЦП, атактична форма, лікворна дисциркуляція, єпісіндром з рідкісними генералізованнімі тоніко-клонічними нападами і частмі психогенними еквівалентами, гипоталамическая дисфункція з рідкісними синкопальними станами і синдромом д'Акоста.

    У віці 8-9 місяців батьки зауважили, що дитина не розвивається, як всі її однолітки (не сідала, не повзала та не вставала на ніжки). Сім’я звернулася до лікарів та у Реабілітаційний центр «Еліта», де і почали лікування доньки.

  Оскільки фінансовий стан сім’ї не дозволяв  подальше лікування в цьому центрі, продовжили лікування в Міській клінічній лікарні ім. П. Орлика із залученням інших фахівців (масажистів, психологів, дефектологів), які приходили до додому.

   На данний час Юлія навчається  в НРЦ "Святого Миколая" в смт.Брюховичі на індивідуальній формі навчання, хоч  мама мріє, щоб її донечка навчалася в класі зі всіма дітками, але поки що  змушені займатися одні через імпульсивну поведінку дитини. Навчання  дівчинці дається важко. Юлі складно писати букви, рахувати, але помаленьку просувається з читанням. Тому мама вірить, що малесенькими кроками  отримають бажаних результатів, оскільки мають  хороших педагогів у школі і приватні психологи і дефектологи  у цьому допомагають. Ще Юлі важко писати через проблему з зором. Лікарі поставили діагноз: "Субатрофія дисків зорових нервів обох очей", тому вона  змушена писати на спеціальних зошитах з математики і письма.

   Після занять Юлічка залишається у школі на денне перебування, де з нею займаються психологи, логопеди, дефектологи і реабілітологи. А саме основне завдання даного центру-соціалізувати діток з даними проблемами. Вже досягнули перших успіхів: дівчинка помаленьку почала звикати до колективу, почала їсти за столом зі всіма дітками, у неї зменшилася агресія по відношенні до інших дітей, вже з’явилися перші друзі, за якими вона коли вдома дуже сумує і постійно  про них розповідає мамі. Материнське серце переповнене великою радістю ілюбов’ю, мамі хочеться всіх обіймати, всім дякувати за допомогу для  донечки, за молитви, за підтримку, яка  є дуже важливою.

    До цього часу у Юлі була лиш одна компанія, її менший братик Данилко, якому зараз 5 рочків і який вже багато чого навчив сестричку. А тепер Юля починає дружити з дітками її віку, у неї з’являються свої бажання. Вона дуже любить спорт, плавання і дуже  просить записати її на ті гуртки, але на превеликий жаль, коли мама розповідає про проблеми дитини з поведінкою, їм відразу відмовляють, а якщо і беруть, то все рівно через кілька занять просять піти… І це дуже страшно, коли  дитина питає чому мама її більше туди не веде, а маму душить біль, сльози і розчарування, і вона не знає як це все пояснити своїй дитині…

  Дуже багато таких важких випробувань вони проходили… Але мусять йти далі не покладаючи рук, тому  почали займатися танцями, але вдома, приходять психологи і дефектологи, які допомагають засвоїти шкільну програму. І батьки вірять що донечка обов’язково вийде з цього стану і вона буде тішитися життям, як інші діти, буде сама гуляти без  постійного нагляду, буде сама ходити в магазин, але  потрібна допомога лікарів, яка коштуює шалених грошей.

  По рекомендації батьків, які мають схожі проблеми, порадили Неврологічну клініку Доктора Яценко в місті Києві. Коли мама подзвонила туди, то була шокована від цін, але зібравши повну суму зібралися і поїхали на 10-денний курс реабілітації. Відразу там і проходили медикаментозне лікування, яке було дуже насичене. Дитині робили відразу по три уколи і пили багато таблеток. Такі насичені медикаментозні курси лікування проходимо два рази на рік. А процедури проходять кожні три місяці, так як лікар каже, що основну процедуру (мікрополяризацію), не бажано робити пізніше ніж через 3-4 місяці. 

  Тому  змушені звертатися по допомогу до небайдужих людей, які розуміють чужу біду і яким небайдужа доля діток, оскільки мама не працює, тому що займається постійним лікуванням донечки і практично завжди змушена бути поряд з нею та виховує меншого сина. Так як є хороші результати і великі досягнення від лікування, тому є велика надія, що Юля вийде з цього стану, але на це потрібні дуже великі кошти.Тому мама благає  не залишати їх на середині пройденого шляху, а допомогти дійти до довгоочікуваного фінішу, який обов’язково настане! А мама, яка надзвичайно любить свою принцесу, яка кардинально поміняла своє життя і свої мрії, зробить все, щоб її донечка була щаслива!!!

На даний момент необхідний черговий курс реабілітації в Неврологічній клініці Доктора Яценко на загальну суму 20 200.00 грв.

ДАВАЙТЕ РАЗОМ ТВОРИТИ ДОБРО!!!